В ПнВК звичайна ціна використовується з метою визначення бази оподаткування:
- у зв'язку із продажем товару неплатнику податку (не застосовується у випадку публічної пропозиції ціни);
- у зв'язку
із здійсненням внеску в негрошовій формі;
- у зв'язку із виплатою дивідендів у негрошовій формі.
Наразі звичайна ціна в Податковому кодексі застосовується для цілей ПДВ та ПДФО. Отже, використовуючи звичайну ціну, ПнВК не впроваджує щось нове.
Однак поточна редакція Податкового кодексу містить визначення звичайної ціни, яке є нечітким і викликає значні питання. Тому в проекті пропонується змінити визначення звичайної ціни: ціна дорівнює ціни придбання (необоротні активи – балансовій (залишковій) вартості); або середньозваженій ціні; або виробничій собівартості. Відхилення в межах 20% не дає підстав для донарахування податкових зобов'язань контролюючими органами.